Інтерактивна дошка містить твір мовою оригіналу, ілюстрації обкладинок світових видань твору, супровід уроку у формі презентації, аудіокнигу українською мовою та цікаві вправи для учнів.
Словом теж можна любити...
Не люблю помпезності, нещирості, фальшивої показовості, краси для галочки... Саме тому, шановний відвідувачу, тут ти не побачиш зарозумілих, глибоконаукових сентенцій чи нудних схем і діаграм, методичних статей про високий сенс освітньої діяльності. Це тільки терміни - сухі поняття, за якими не видно вчителя. Колись натхненного й емоційного, а колись втомленого і розчарованого. Учнів не видно - енергійних генераторів ідей, креативних бешкетників, а іноді - просто неслухняних дітлахів...
середу, 15 листопада 2023 р.
пʼятницю, 20 серпня 2021 р.
Я вірю
“- Я обов’язково, ти чуєш? Я обов’язково, – сказав Ведмедик.
Їжачок кивнув.
– Я обов’язково прийду до тебе, щоб не трапилося. Я буду біля тебе завжди.
Їжачок дивився на Ведмедика тихими очима і мовчав.
– Ну що ти мовчиш?
– Я вірю, – сказав Їжачок”
(с) Сергій Козлов, “Їжачок у тумані”
Людині конче необхідно у щось вірити. Навіть тоді, коли життя перетворилося на нудний калейдоскоп із чорних і білих смуг, треба вірити. Змінити зачіску, припинити пити чорну каву, замінивши її на зелений чай, а рок - на джаз. Витрусити із запилюжених комодів старий одяг, зняти заяложені джинси і одягнути легеньку сукенку, таку невагому, щоб шкірою її не відчувати...
Треба вірити. У людську доброту, чесність, простоту і щирість взаємин.
У те, що життя можливе без постійного ниття про нестачу грошей, уваги, часу, можливостей. У те, що гроші можна заробити, увагу - заслужити, можливості не треба втрачати, а час... його ж не зупиниш, то хай собі цокає.
Треба вірити. Навіть тоді, коли несила. Навіть тоді, коли руки опускаються, а навколо уже зібралася черга порадників і співчуваючих.
Обов'язково знайдеться хтось, нехай один-однісінький, але рідний і бажаний, чиї мовчазні обійми знову й знову повертатимуть тебе до життя...